У рубриці «Подорожуймо» ми продовжуємо розповідати про солодкі символи польських міст.
Святомарцінський рогалик - це Познань. Познань і 11 листопада, тобто День Незалежності Польщі, але для познанян – теж День святого Марціна, тобто опікуна міста. Рогалики святого Марціна – це напівфранцузьке тісто, начинене горіхами, медом, горіхами, медом та горіхами... рецепт випічки – засекречений. Кажуть, що місцеві пекарі додають якийсь таємний складник...
А ось у краківських обаринків (польською - obwarzanki) – жодних таємниць немає. Це великі булики, обсипані кунжутом, маком або – якщо любите – сіллю.
Таємниць не мають, але мають, натомість, певний елементо святості – папські кремувки – тобто тістечка-наполеонки, якими так полюбляв ласувати папа римський Іван Павло ІІ. А
Символом Торуня ще від даніх часів середньовіччя є пряник.
Пряниками навіть ласував найвідоміших торунянин Миколай Коперник! - запевняє Кароліна Сармув з «Живого музею пряника»:
- Так, ми володіємо такою інформацією, що Миколай Коперник дуже любив пряники!
Як сталося, що пряник претворився у символ міста, і саме його почали випікати місцеві пекарі? Кароліна Сармув пояснює це історією:
- Торунь, від XIV сторіччя належав до Ганзейського торговельного союзу, це зрештою, дало сильний поштовх для розвитку міста. Нагадаю, членами Ганзи було майже 200 міст з басейну Північного та Балтійського морів. Ганза була союзом купців, і завдяки цьому можна було Віслою постачати до Торуня найекзотичніші товари з усього світу. Зокрема, до Торуня кораблями постачалися приправи, спеції... А пряник завдяки спеціям так винятково пахне та смакує...
Які приправи створюють смаку торунського пряника?
- Ой, я не знаю, чи можу зрадити таємниці майстрів пряникового мистецтва... Але, маю надію, що вибачать мені, якщо назву складники справжнього пряника... Приправа без якої пряинка не буде – це чорний прець. Зрештою, етимологічно від перця походить слово «пряник» польське - «piernik» - походить від слова «pieprz» - перець. А крім перцю – цинамон, гвоздики, мускатний горіх, мед, імбир... Дехто додавав цукати, а дехто – навіть кардамон. Хоча зауважу, що кардамон у ті часи був найдорожчою приправою. Тому пряники з кардамоном випікали тільки багаті пекарні.
Те, що пряник – це справді символ міста Торунь, преконаєтеся, коли пройдетеся вуличками Старого міста, тобто історичного центру Торуня... Тут пахне отими переліченими таємними приправами... Не здивуюся, якщо пряник виявиться частиною.... міського гербу...
- У гербі міста Торунь пряника, щоправда, немає. Але у нашому прекрасному місті є чимало пряникових символів... Маємо і Пряникову алею зірок, є теж місця, повязані з випіканням пряника, а на міських мурах знайдете різноманітні інтерпретації символічної присутності пряникам в нашій, торунській свідомості... А коли говорити про герб міста – то це ангел. Тому часто кажуть, що Торунь – це місто ангелів. А одній руці йцей ангел тримає ключ від міста, а в другій – браму міста... причому цікаво, що одна частина брами відчинена – тобто Торунь відкритий для гостей (і як ми сььгодні говоримо - туристів), але друга частина, другі ворота – зачинені. А це означає, що місто зачинене для усіх ворогів, неприятелів, тих, хто приїдждає до нас, так би мовити, з мечем. Але місто Торунь хочу ще раз наголосити – це відкрите місто!
Кароліна Сармув з Живого музею пряника запрошує відвідати Торунь та музей зокрема:
- Наш музей діє вже близько 10 років. Це один з перший інтерактивних музеїв не тільки у Польщі, а у Європі. А візит у нас полягає на участі в інтерактивному показі... Кожен гість, котрий до нас прийде, стане учасником цікавого дійства – він перенесеться до часів середньовіччя, коли власне і почали випікати в Торуні пряники... Під керівництвом Майстра пряникового мистейтва та доброї Відьми, я б воліла її називати пряниковою Чарівницею – гість дізнається про історію пряника, про історію кожної приправи, а також сам спробує пряник спекти.
Не знаю як у ваших оселях, шановні слухачі, але в нашій сиудії вже пахне цинамоном, гвоздиками... пряниками з міста Торунь.
Запрошую послухати звуковий файл предачі
Яна Стемпнєвич