Репатріація прискорилася

«Протягом 10 років до країни над Віслою повинно прибути 10 тисяч краян. Новий закон запевнить їм перебування в адаптаційному центрі і 25 тисяч злотих після виїзду з нього», - читаємо у тижневому виданні «Do Rzeczy» статтю Пйотра Косьцінського «Репатріація прискорилася».

Автор пояснює чому в казахських степах з’явилися німці, українці, поляки, згадує як радянська влада висилала представників цих народів, зокрема, й у Казахстан. Поляків здебільшого переселяли у ці степи із Української РСР. Під час «пєрєстройкі» німці почали повертатися до ФРН.

У Польщі репатріаційний закон було прийнято 2001 року, потім почала діяти Карта поляка. Але, згодом почалася робота над проектом нового закону, який протягом кількох років так і не був втілений у життя.

Коли ж понад два роки тому до влади прийшли представники партії Право і Справедливість, почалася досить активна робота над новим репатріаційним законом.

Отже, тепер репатріантом вважається особа, яка прибула до Польщі на основі крайової візи, що її було видано з метою репатріації з наміром поселення назавжди. Усі ці особи зобов’язані пройти через адаптаційні центри, де навчатимуться мови і отримуватимуть необхідні знання. Покидаючи такий центр, кожний отримає 25 тисяч злотих, перш за все, на житло.

Отже, поки що вся ця процедура знаходиться у стадії підготовки. Не відомо де ще, окрім Пултуська будуть знаходитися такі центри для репатріантів.

Журнал «Do Rzeczy» пише, що не всі поляки у Казахстані палають бажанням кілька років чекати, аби подолавши 4 тисячі кілометрів розпочати нове життя. Тож, автор висловлює надію, що закон про репатріацію можна ще допрацювати.

В.П.