Вугілля видобувається на контрольованій сепаратистами території України, після чого отримує в Росії фальшиву документацію та експортуєтся до ЄС, – пише у середу часопис «Dziennik Gazeta Prawna». Гроші з продажу потрапляють, зокрема, до кишені Ігора Плотницького, шефа самопроголошеної «ЛНР».
Антрацит, тобто найбільш енергетичний тип вугілля, ввозиться до Польщі фірмою Doncoaltrade, зареєстрованою на вул. Барбари в Катовицях. Її очільником і мажоритарним акціонером є Олександр Мельничук. Протягом якогось часу він був «заступником міністра» палива, енергетики і вугільної промисловості в «ЛНР» (сам Плотницький називав його так ще 2015 року). Проте невідомо, чи він і надалі виконує цю функцію. Луганськ відмовився відповісти газеті на це запитання.
Окрім Мельничука у Польському судовому реєстрі як акціонера Doncoaltrade зареєстровано Романа Зюкова – сина Юрія Зюкова, дворазового заступника міністра енергетики і вугільної промисловості України. «Перед початком війни Роман Зюков був компаньйоном Олександра Мельничука в Doncoaltrade», – визнає у розмові з польським часописом Кирило Мешковський, асистент Юрія Зюкова. Однак, він додає, що зараз син віце-міністра не має нічого спільного з цим бізнесом. Його долю на початку 2014 року начебто отримав Мельничук. «Це терорист, що понад усе любить гроші», – описує його Мешковський.
Яким чином вугілля з Луганська потрапляє до Польщі? Мельничук висилає до Росії, де також має фірми, сировину, що походить з контрольованих ним шахт, а також купується ним у людей, котрі видобувають вугілля у копанках. За даними українських ЗМІ, власники копанок продають антрацит по 22 долари за тонну, тоді як його офіційна ціна на польському кордоні – 140 доларів за тонну.
Існування такої схеми підтвердив Павло Лисянський, колишній заступник директора двох шахт у Луганській області, а сьогодні керівник «Східної правозахисної групи».
Росіяни вважають цей товар за імпорт з України, оскільки фірма, що його вивозить, формально зареєстрована у Києві. Натомість Україна називає його контрабандою, бо не контролює кордону та експорту з цієї території.
Скільки, однак, вугілля вже було ввезено або надалі ввозиться до Польщі, невідомо. Підрахунки ускладнюються тим, що за польським законодавством такий імпорт не вважається контрабандою, оскільки заборона ввезення товарів стосується лише Криму, а не інших окупованих росіянами територій України.
А.М.