36% поляків ставиться до українців із симпатією, - пише на своїх шпальтах «Gazeta Polska Codziennie». Видання посилається на результати соцопитування CBOS (Центр опитування суспільної думки). «36% - здається, що це небагато, - читаємо на шпальтах видання, - але це найбільший рівень симпатії поляків до українців в історії проведення осередком таких опитувань». Газета додає, що в українських опитуваннях поляки незмінно посідають перші сходинки в рейтингу народів, до яких українці ставляться із симпатією. Як пише щоденне видання, у віртуальній дійсності, з натхненням «третьої сторони», ведеться гра за те, щоб сіяти ненависть між поляками та українцями. Елементи цієї гри – знищені в Україні польські пам’ятники. З другого боку, пише видання, «ліво-ліберальне середовще роздмухує кожен випадок поганого сталення до українців, популяризує тези про ксенофобію поляків». Тим часом, «вперше від часів Другої світової війни звичайні поляки та звичайні українці мають нагоду безпосередніх контактів. Це відбувається завдяки тому, що українці приїжджають до Польщі працювати, - читаємо на шпальтах газети «Gazeta Polska Codziennie». - Звісно, не треба ідеалізувати державних взаємовідносин між Києвом та Варшавою, але на людському рівні наші стосунки добрі, а навіть дуже добрі».
«Попри критику, це не якась там вигадка. Останні опитування показують, що мова ненависті змінює сталення поляків до інших», - тему продовжує «Tygodnik Powszechny». «Дехто називає це вигадками ліберальногї частини наукового середовища, але те, що мова ненависті впливає на різні галузі життя поляків, підвтерджують результати останнього соцопитування Фонду Баторія». Молоді люди, котрі зустрічаються із мовою ненависті в Інтернеті чи традиційних ЗМІ, вдаються до агресії проти інших людей. «До ґрона традиційних груп, стосовно яких використовується зневажлива мова, належать євреї, мусульмани, представники сексуальних меншин, а останнім часом - феміністки та українці», - пише тижневик. «Найчастіше об’єктами мови ненависті у Польщі стають гомосексуали та біженці, - говорить один з авторів звіту професор Варшавського Університету Міхал Білеєвич. – Багато респондентів нічого поганого не побачили в образливих словах на адресу представників цих груп, наприклад таких: "геїв краще не торкатися", "мусульманів треба вистріляти як бидло"». Автори дослідження проаналізували теж емоції, які з’являються, коли люди вдаються до мови ненависті. Найчастіше анкетовані називали «презирство». Як пише «Tygodnik Powszechny», адресатом мови ненависті стає молодь: «Якщо у 2014 році половина молодих поляків зустрічалася з антисемітським, антимусульманським чи антиукраїнським нарративом. Нині 75% молоді декларує, що бачили в Інернеті антисемітські висловлювання, 80% - антиісламські, 71% - антиукраїнські». «Ми бачимо повне занурення молоді в Інтернет-мережі, - говорить професор Білєвич, - тут мова ненависті не контролюється. Тим часом, люди, котрі часто зустрічаються з таким явищем, рано чи пізно перестають бути вразливими на мову ненависті».
Я.С.