«Gazeta Polska Codziennie» надрукувала фейлетон депутата Права і справедливості Станіслава Пєнти на тему польсько-українських взаємовідносин. Справа стосується, зокрема, нещодавніх подій у Перемишлі, де група поляків намагалася перешкодити в мирній процесії греко-католиків і православних, яка прямувала на місцеве військове кладовище.
Урочисту ходу в Перемишлі проведено з метою вшанування пам’яті українських січових стрільців, воїнів Української галицької армії, які під проводом Петлюри, в 1918—1920 роках, боролися поруч із Юзефом Пілсудським. У 1921 році, тобто після підписання Ризького договору між Польщею та радянською Росією, солдатів Петлюри інтернували неподалік Перемишля, зокрема, в Пикуличах. Там більшість із них померла від тифу і спочина на місцевому кладовищі.
Станіслав Пєнта пише: «Мушу сказати, що відчуваю глибокий несмак, коли читаю подвідомлення про цей інцидент. Це не повинно трапитися. Вважаю, що ми повинні прявити більшу вразливість» - заявляє депутат Права і справедливості. Станіслав Пєнта вважає, що участь у цій урочиистості мали б офіційно взяти польські солдати, оскільки українці і поляки разом гинули в боротьбі зі спільним ворогом. Проте українці не дочекалися своєї держави – підкреслює пан Пєнта.
Депутат нагадує 1921 рік, коли під час перебування в таборі у Каліші маршал Юзеф Пілсудський звернувся до інтернованих українських солдатів словами: «Я Вас перепрошую, панове, я Вас дуже перепрошую».
Варто про це пам’ятати – наголошує польський депутат. Політик додає, що полякам дуже болить, коли британці легковажать заслуги польських солдатів у боротьбі з Німеччиною в період Другої світової.
Це правда, що в нас із українцями є речі, які нас розділяють – пише пан Пєнта, і підкреслює, що він рішуче виступає проти прославляння УПА. Але, за його словами, однозначна критика націоналізму і злочинів скоєних УПА, не повинна заважати тому, щоб з повагою ставитися до українських союзників, які в 1920 році жертвували своїм життям.
В умовах змін, які нині відбуваються в Європі, дедалі більшого російського імперіалізму, виродження моралі країн Заходу, ісламського радикалізму, поляки й українці мають з повагою для правди і християнських основ іди до прощення, замирення і якомога ближчої співпраці.
Л.І.