«Gazeta Polska Codziennie» повідомляє про декомунізацію в Україні на прикладі колишнього вже Дніпропетровська, а нині Дніпра.
Кореспондент видання Володимир Буґа інформує, що в цій справі йшов палкий спір, а головним політичним захисником старої назви міста є депутат від Опозиційного блоку Олександр Вілкул. Політик наголошував, що замість комуністичного Григорія Петровського, патроном міста можна визнати апостола Петра, і, в такій ситуації, Дніпропетровськ так і залишився б Дніпропетровськом. Остаточно, рішення Верховної Ради щодо зміни назви на Дніпро політик оскаржив до Конституційного трибуналу, Адміністративного суду та Венеціанської комісії.
У свою чергу, очікування частини українських громадян були більшими – наголошує видання. Наприклад, члени «Просвіти» вважають, що місто можна було б назвати Січеславом, і що ця назва історично обґрунтована.
Натомість, філолог Ніна Левун звертає увагу, що в поточному спілкуванні Дніпропетровськ називали Дніпром, але, як офіційна назва – це викликає деяке замішання. Можна було, наприклад, назвати місто Дніпровськом, така назва доладніша – каже пані Левун у розмові з представником газети.
«Gazeta Polska» додає: нинішній Дніпро – українське місто-мільйонник, – найчастіше в історії свого існування зміняло назву.
«Rzeczpospolita» друкує розмову з головою Бюро національної безпеки. Павел Сольох наголошує, що політика Росії, в її нинішньому вигляді, є для нас загрозою.
Агресивна поведінка Москви щодо Києва, загарбання Криму, становить загрозу для безпеки Європи і союзників – заявляє шеф БНБ і додає: тому нині держави НАТО і ЄС мають бути готовими до найгірших варіантів. Попри різні інтереси, Північноатлантичний альянс зберігає єдину позицію і оцінку загроз з боку Росії. Порівнюючи військовий потенціал НАТО і Росії – різниця величезна, а отже, якщо б нині Росія хотіла протистояти Альянсові, її шанси були б невеликими, – підкреслює Павел Сольох.
«Rzeczpospolita» інформує про плани Москви створити міжконтинентальний економічний союз проти Вашингтона.
Кремль та його союзники хотіли б поєднати сили з азійськими країнами, які входять до складу Асоціації держав Південно-Східної Азії та Шанхайської організації співробітництва. Усе заради того, щоб протиставитися трансатлантичному співробітництву США та ЄС.
Однак, незалежні економісти вказують, що ця ініціатива Путіна тріщить по швах. Серед п’яти країн-членів, частина взагалі не зберігає між собою економічних взаємовідносин (наприклад, Білорусь з Киргизстаном, чи Вірменія з Казахстаном). Не існує теж ніякого механізму для діяльності цієї організації, і Путін зберігає її лише своїм наказом. Всупереч усьому, в Астані, п’ять президентів з переконанням розпочали переговори з Китаєм щодо створення зони вільної торгівлі. Справа, однак, у тому, наголошує «Rzeczpospolita», що після ліквідації обмежень, китайські товари та їхні бізнесмени витіснять з російського ринку вітчизняних виробників. Росіянам конкурувати з китайцями буде надзвичайно важко.
Л.І.