«Бунт українських шістдесятників, тобто покоління 60-х років минулого сторіччя, не мав такого масового характеру, як це було на Заході. Але його учасники, в сутичці з махіною тоталітарної держави ризикували набагато більше, ніж їхні колеги з ПНР», - пише Пйотр Шлянта на шпальтах тижневика «Polityka». Автор статті пояснює, ким були шістдесятники - «метою цього неформалізованого елітарного руху була боротьба з русифікацією та відродження української культури», а також знайомить читачів з представниками цього руху. Чимало уваги присвячено Василю Стусу, котрий у 1982 році так писав про польську «Солідарність»: «... стежу за подіями в Польщі. Хай живуть волонтери свободи! Втішає їхня, поляків, нескореність радянському деспотизмові, їхні всенародні струси вражають; робітництво, інтелігенція, студентство - все, крім війська і поліції (...) Польща подає Україні приклад (психологічно ми, українці, близькі, може, найближчі до польської натури, але в нас нема головного - святого патріотизму, який консолідує поляків)». «Ще у 80-х роках аж 60% політичних в’язнів у СРСР були українцями», - додає «Polityka».
На шпальтах іншого тижневика – «Tygodnik Powszechny» - священик Адам Бонєцький пише про історичну зустріч Франциска та Кіріла, яка відбудеться 12 лютого на Кубі. «Це буде перша в історії зустріч папи римського та патріарха, який стоїть на чолі двох третіх православних – 200 мільйонів людей», - пише Адам Бонєцький. І нагадує, що такі розмови хотів провести папа римський Іван Павло ІІ, але «папа-поляк був для московської Церкви непереборною перешкодою», - читаємо в тижневику. Автор статті пише, що термін зустрічі та сама зустріч до останнього моменту була великою таємницею – щоб уникнути хвилі можливих протестів. Адже – пояснює Бонєцький – у православ’ї досі відчутний спротив уніатській церкві. «Іван Павло ІІ любив повторювати, що у часи переслідувань Греко-Католицька Церква зберегла вірність Апостольській столиці, тому і папа залишається вірним Греко-Католицькій Церкві. Франциск, натомість, має дещо інші погляди: «Східні Католицькі Церкви мають право існувати, але «уніатизм» - це слово з попередньої епохи. Сьогодні слід знайти інший шлях», - «Tygodnik Powszechny» цитує слова папи римського. Так чи іншакше, розмови на Кубі можуть стати зламною подією.
«Rzeczpospolita» сьогодні займається темою охорони президента Польщі, недостатньої, на думку видання. У січні трапилися дві ситуації, які показали, що президента Анджея Дуду не охороняють належним чином. Як пише газета, у січні президент був серед глядачів Чемпіонату Європи з гандболу, і дивився матч польської збірної із Сербією у секторі з, таки би мовити, рядовими вболівальниками. «Після матчу до президента підходили вболівальники, які були під впливом алкоголю», - продовжує газета. Цього б не сталося, якби президент Польщі сидів у секторі для VIP-персон. Але організатори матчу такої лоджії не передбачили. Міністерство внутрішніх справ та адміністарції, якому підлягає Бюро охорони уряду, запевняє, що всі процедури безпеки були дотримані.
Я.С.