Слова про мільйон українських біженців - неправдиві і шкодять польсько-українським відносинам

Про яких біженців йде мова? – щоденник «Gazeta Wyborcza» намагається з’ясувати про кого саме говорять представники правлячої у Польщі влади, кажучи про мільйон біженців, яких начеб-то мала прийняти Польща.
Публіцист Мирослав Чех нагадує висловлювання прем’єр-міністр Беати Шидло у ЄП, мовляв «у Польщі є 1 мільйон українських біженців», яке згодом повторив міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський і, останньої суботи на форумі в Давосі, віце-прем’єр Матеуш Моравєцький, який обмежив цю хвилю, коли заявив, що «Польща прийняла 350 тисяч різного роду біженців».
Представляючи офіційні дані, згідно з якими – як пише газета - у 2015 році статус біженця в Польщі отримало 3 громадян України, а легально працевлаштовано в Польщі 350-450 тисяч українців, Мирослав Чех пише, що дані, які наводять представники польського уряду є «неправдиві, шкодять польській економіці, вишам та середнім школам та заважають польсько-українським відносинам».
«Gazeta Wyborcza» публікує дані, які показують, що Україна добре порадила собі з внутрішніми мігрантами (понад двома мільйонами людей, які після анексії Криму та війни в Донбасі переїхали в інші регіони України). «Євросоюз визнав, що Київ не лише порадив собі з питанням мігрантів з Криму та Донбасу, але також, що він здатний захистити свої кордони, які певною мірою стають також кордонами самого Євросоюзу» - пише публіцист. Чех вважає, що висловлювання польських очільників на тему «біженців з України» сприяють 5 колоні Росії в Польщі, представники якої на початку року почали вимагати поставити на польсько-українському кордоні паркан «задля забезпечення посиленого нелегального міграційного руху» - руху біженців, якого ніхто не бачив…
Тому, на погляд публіциста «Gazeta Wyborcza», висловлювання польських високопосадовців, свідомі чи несвідомі, не є в інтересі ні Польщі, ні Євросоюзу.
Заява скасування віз для українців та вхід у життя угоди про асоціацію між Україною та ЄС це, поруч зупинення російської агресії на Донбасі, головне досягнення українців, – оцінює Чех. «Паркан, який мав би постати на польсько-українському кордоні, міг би піддати під сумнів ці досягнення. Це буде корисним лише для Росії, яка переконається, що в конфронтації з ЄС, НАТО і Україною, крім своїх танків вона може розраховувати на «своїх» у країні над Віслою» - констатує публіцист видання «Gazeta Wyborcza».

Ким є «Українці у Польщі: біженцями, іммігрантами чи трудовими мігрантами?» - задумується також «Tygodnik Powszechny».
Мапа українського населення у Польщі є доволі складна і важко її вкласти у формально-правові категорії: біженець/іммігрант/турист – читаємо. Тижневик звертає увагу, що ситуація людини з Близького Сходу (яка після переходу кордону з Німеччиною немає іншого виходу ніж просити притулку) та ситуація українців – зовсім інша. Українці не потребують просити про притулок «ані тоді, коли прагнуть приїхати до Польщі на короткий час і працевлаштуватися, ані тоді, коли хочуть залишитися на довше.
Також закорінення українців в Польщі виглядає зовсім по-іншому. «Українець рідко є самотнім та безпорадним. Часто приймає його так звана, міграційна група, тобто родичі, знайомі, іноді професійний посередник, який допомагає знайти роботу». Видання звертає також увагу, що у випадку українців у Польщі немає також мовної проблеми. А саме мова і праця це дві передумови успішної інтеграції – пише «Tygodnik Powszechny».