Польські видання коментують оголошене напередодні в Сеймі експозе очільниці уряду. «Gazeta Wyborcza» відзначає, що насправді прозвучали два експозе: одне – прем’єрки Беати Шидло, з набором передвиборчих обіцянок, і друге – лідера партії Право і справедливість Ярослава Качинського, з програмою революції, яку ця політична сила готує полякам (він сказав про два головні виклики перед Польщею: національне відновлення і консолідація та цивілізаційний стрибок).
Після терактів у Парижі, прем’єрка Беата Шидло мала зосередитися на безпеці. Проте, вона лише загально сказала про розбудову збройних сил і зміцнення східного флангу НАТО. Не згадала про Сирію, (так звану) Ісламську державу, Україну ані про саміт НАТО, що планується наступного року у Варшаві. Додала, що гарантом безпеки Польщі є США. Не представила жодного бачення закордонної політики.
Далі у щоденнику «Gazeta Wyborcza» екс-міністр закордонних справ Ґжеґож Схетина уточнює, що зовнішньополітичним справам прем’єрка присвятила лише півтори хвилини: «Показала, що ця справа її уряду не цікавить», – цитує газета. А попередній глава відомства національної оборони Томаш Сємоняк додав, що від 1989 року жоден прем’єр польського уряду не призначив так мало місця в експозе питанням безпеки. Також нічого не сказано про фінансування польської армії.
«Dziennik. Gazeta Prawna» відзначає, що перших сто днів нового польського уряду має пройти під знаком здійснення обіцяного в кампанії. Економічний розвиток і державні перетворення – це план на дальшу частину правління.
Про «Експозе великих обіцянок» пише «Rzeczpospolita». Щоденник відзначає: прем’єрка Беата Шидло повторила стандартні обіцянки своєї партії (Право і справедливість) з часу кампанії. Її виступ стосувався передусім економіки і соціальних справ, а не політики.
«Rzeczpospolita» пропонує розмову з главою МЗС Литви Лінасом Лінкявічюсом. У статті йдеться про польсько-литовські взаємини, в яких не обійшлося без помилок. Як читаємо: «Проблеми меншини не можуть заступити стратегічного співробітництва між нашими країнами». На запитання про те, чи Литва надала Україні смертоносну зброю, міністр Лінкявічюс підтвердив: «Ми зробили те, що обіцяли. Але не заявляли про це голосно». За його словами: «Інші кажуть про мирне, дипломатичне вирішення конфлікту, але не згадують про російську військову підтримку сепаратистам в Україні. Це не допомагає Україні оборонятися, що є її правом та обов’язком». Лінас Лінкявічюс відзначив, що литовська підтримка, «з об’єктивних причин, не є настільки значною, щоб змінити ситуацію. Але це – моральний акт, акт солідарності». Очільник МЗС Литви вважає ймовірним загострення ситуації на Донбасі. Активність сепаратистів зросла, та залишається непомітною на фоні терактів у Парижі. Також події в Сирії і міграційна криза відвертають увагу від України. «Може скластися враження, що там заспокоюється. Але це – ілюзія», – каже Лінас Лінкявічюс.
Н.Б.