«Посуха нас не зламає», – наголошує «Gazeta Wyborcza» і нагадує, що півторатижнева спека висушила майже мільйон гектарів земель сільськогосподарського призначення, знизила до рекордних позначок рівень річок, змусила електростанції до зменшення потужності, а фірми до обмеження виробництва. Але, поки що, вона не загрожує ні більшими масштабами, ні підвищенням цін на продукти харчування.
Тим більше, що у середу Польщі вдалося знову повернутися до звичайного електропостачання. «Згідно з прогнозами Інституту метеорогології та водної економіки, спека утримуватиметься, принаймні, до неділі. Однак, серпнева спекотна хвиля може продовжитися з двох до трьох тижнів», – попереджає «Gazeta Wyborcza».
Видання «Dziennik. Gazeta Prawna» у статті «Кремль боїться Надії Савченко» публікує розмову із російським захисником Надії Марком Фєйґіном. Він чітко пояснює, чому суд над українською льотчицею прагнули провести саме в містечку Донецьк, на російсько-українському кордоні, відтинок якого не контролюється сьогодні українською владою: залякати підсудну та її захисників, «сховати» Надію від зарубіжних журналістів тощо.
Марк Фейґін розповідає на сторінках польської газети, як було сфабриковано процес проти Надії Савченко, що звинувачення на адресу Народного депутата України висмоктані з пальця. Слідчі ще й досі не можуть пояснити, яким чудом Надія Савченко могла перетнути російський кордон, щоб потім проживати в одному з готелів під Воронежем. «Вони не в змозі придумати сценарій, який мав би хоча б щось спільного з логікою», – наголошує адвокат Надії.
Газета «Rzeczpospolita» описує, як волонтери з Фонду Незалежність відкривають польські сліди на Волині. Протягом двотижневого перебування в Україні учасники акції хочуть упорядкувати 22 польські цвинтарі та місця пам’яті. Наймолодший учасник освітньо-інтеграційного заходу має 10 років, а найстарший – 80. Усі вони приїхали за свої гроші, в рамках відпусток, сплять добровольці в наметах, автомобілях або в парафіях. «Допомагає нам також група української молоді», – додає Ян Федірко з Фонду Незалежність. Волонтери під час поїздки на Волинь проводять інтерв’ю з місцевими жителями, фотографують та інвентаризують місця пам’яті.
«Ми хочемо, аби польські креси (довоєнні території) знову повернулися до пантеону польської історії. Ми сягаємо до кількасотлітньої традиції культури і спільної традиції, проживаючих на кресах поляків, українців, євреїв, чехів, голландців, німців», – наголошує координатор проекту «Wołyń 2015. Recordatio» Яцек Бури.
В.П.