«Росія не хоче слідства ООН» - пише видання «Rzeczpospolita». Йдеться про міжнародне розслідування катастрофи малайзійського «Боїнга 777». Із відповідною заявою до Ради Безпеки ООН звернулися Австралія, Бельгія, Голландія та Україна – країни хочуть створення Міжнародного трибуналу розслідування цієї катастрофи. Нагадаємо, пасажирський літак було збито 17 липня минулого року над місцевістю Торез у Східній Україні, яка знаходилася під контролем проросійських сепаратистів. Загинуло 298 пасажирів. «Від самого початку підозра падала на серапатистів та їхніх російських спонсорів», - читаємо на шпальтах польського видання. «Якщо Росія накладе вето на створення цього трибуналу під егідою Радбезу, логічним буде звернення до Парламентської асамблеї ООН»,- каже газеті експерт київського центру Разумкова Олексій Мельник. І додає, - Росія показує наскільки сильно вона боїться цього слідства».
«Іран виходить з ізоляції», «Іран відмовляється від атомної бомби», «Іран приймають на салонах» - сьогоднішні газети коментують історичне порозуміння з Тегераном у справі атомної програми. «Те, що Іран відкривається на Захід, це добра новина не тільки тому, що країна стане більш передбачуваною, але й тому, що обмежить вплив Росії, - пише «Dziennik. Gazeta Prawna». – Москва перестає виконувати роль єдиного союзника Тегерана». Газета теж звертає увагу, що у середній та довготривалій перспективі Іран може стати для Росії конкурентом, особливо а галузі газо- і нафтозабезпечення. «Щоправда, аби змогти користуватися іранськими покладами (другими за величиною у світі), потрібен час і фінанси, але перспектива альтернативи виглядає дуже привабливо... Особливо коли взяти до уваги те, що енергетична політика стала в Росії елементом політики закордонної».
Аж 48% молодих поляків виявляє бажання емігрувати після закінчення навчання у себе в країні. Це дані останнього опитування, про яке пише видання «Rzeczpospolita». Виявляється, що найважливішою причиною для виїзду польською молоді з країни не є відсутність роботи. На думку молодих поляків, польські компанії дають своїм працівникам значно менше можливостей, ніж їхні конкуренти на Заході. Вони стверджують, що компанії у Великобританії, Ірландії чи Німеччині мають значно ширше поле для розвитку та роботи у своїй спеціальності. 26% учасників опитування заявило, що найважливішим для них у роботі є можливість поєднання професійного із приватним життям.
А тепер – про імміграцію. «Хоча віддавна було відомо, що до Польщі прибуватиме дедалі більше мігрантів, в країні досі немає продуманої міграційної політики», - читаємо на шпальтах тижневика «Polityka». «Ми вдаємо, що нам мігранти не потрібні, хоча міжнародна ситуація та внутрішня демографічна ситуація показують зовсім інше», - говорить виданню доктор Анна Сєвєрська-Хмай, котра досліджує явище імміграції до Польщі. Експертка радить, щоб Польща якомога швидше опрацювала програму інтеграції іноземців (передусім українців), щоб не повторити помилок західних країн. «Німеччина теж вдавала, що турки приїхали тимчасово, і що коли зароблять достатньо грошей, заберуться до дому. У Великобританії держава спочатку фінансувала організації, які проводили вишколи для джіхадистів, у Франції великі метрополії обросли сумнозвісними «іммігрантськими передмістями», - перераховує Анна Сєвєрська-Хмай. Але ж Польща цього не хоче...
Я.С.