Усі країни Європейського Союзу погоджуються на продовження дії санкцій проти Росії до кінця січня 2016 року – пише «Gazeta Wyborcza». І хоч президент Росії Владімір Путін почав політичну ініціативу, щоб зламати єдність ЄС, йому не допомогло «ані залицяння до бізнесу в Мілані, ані спокушання греків, ані писання листів (екс-канцлерові Німеччини) Гельмутові Колю», – відзначає польський щоденник. Постанову Євроспільноти формально мають схвалити у понеділок голови дипломатії 28-ми країн. Це повинно дати Брюсселеві час, щоб перед черговим рішенням відносно санкцій наступного року оцінити, як виконуються мінські домовленості. Згідно з ними, Київ повинен отримати контроль над усім кордоном з Росією наприкінці цього року – нагадує «Gazeta Wyborcza».
Раніше планувалося, що питанням санкцій займатимуться прем’єр-міністри і президенти на саміті ЄС наступного тижня. Зміну пояснює один із брюссельських чиновників високого рангу: «Ми бачимо, що відбувається у Східній Україні. Отже, не було б про що розмовляти. ЄС визнав, що немає підстав обговорювати полегшення санкцій».
«Gazeta Wyborcza» також пише, як Україна поставила Росію у складному становищі, закриваючи кордон з Придністров’ям. У вівторок Служба безпеки України повідомила, що перевезення товарів, крім гуманітарної допомоги, заборонено. Видання нагадує історію цієї збунтованої молдовської провінції, яка на початку 90-тих років, з військовою допомогою Росії, вирвалася з-під контролю Кишинева. Її функціонування досі було можливим лише завдяки черговим українським урядам, котрі толерували місцеві інтереси і велику контрабанду товарів. У Молдові уважно придивляються діям Києва: у відомстві оборони і спецслужбах переважає думка, що варто використати ситуацію і спільною блокадою придушити Тирасполь, щоб довести до реінтеграції країни – повідомляє «Gazeta Wyborcza».
«Rzeczpospolita» у статті «Порошенко проти СБУ» відзначає, що спроба відставки голови Служби безпеки України перетворилася у велику політичну кризу над Дніпром. «Не зовсім ясно, чому президент рішився на відставку Наливайченка, стягуючи на себе політичну бурю. Офіційно (...) поставив йому закид браку результатів у боротьбі з корупцією і прогресу у розслідуванні вбивств та самогубств політиків, пов’язаних з Януковичем, а також непоборення контрабанди з окупованими територіями Донбасу», – читаємо у газеті.
«Rzeczpospolita» також помістила розмову з главою відомства фінансів України Наталією Яресько: «Тепер – наш момент». Як читаємо: «Вісім тисяч убитих, сотні тисяч біженців, втрата Криму і частини Донбасу, економічний спад – це дуже висока ціна за обрання європейського шляху. Але ми вже ніколи з нього не зійдемо», – каже міністр Наталія Яресько.
Видання «Rzeczpospolita» пише, що революції в польській дипломатії не буде. Після перемоги на президентських виборах кандидата, якого підтримує опозиційна партія Право і справедливість (Анджея Дуди), невдовзі з’явиться і новий уряд – після парламентських виборів восени. Політик партії Право і справедливість Ришард Чарнецький наголошує, що нова влада не повинна погоджуватися на витіснення Польщі з міжнародних розмов на тему України. Замість балачок, слід використати дипломатичний і політичний натиск. Якщо в нормандському форматі є Париж, то повинна бути і Варшава. До цієї справи варто залучити також Лондон – вважає Ришард Чарнецький.
Н.Б.