Східне партнерство під контролем

«Rzeczpospolita» наголошує, що слова, за які українці гинули на Майдані, остаточно не появилися в декларації саміту Східного партнерства в Ризі. А отже, не буде обіцянки, що навіть у далекому майбутньому та за ціну болісних реформ Україна, подібно, як і Грузія чи Молдова, колись стануть членами Євроспільноти. Остаточно прийнято формулу, що «ЄС визнає європейський вибір України. Але це ні в якому разі не означає перспективи членства. Насправді, не відомо, що це означає» - говорить просячи про збереження анонімності високий чиновник ЄС. Нині Брюссель більше прислухається до Москви, ніж під час саміту Східного партнерства, що відбувся у Вільнюсі в 2013 році- підкреслює «Rzeczpospolita». Видання звертає увагу, що запрошення до Риги відкинув колишній шеф шведської дипломатії Карл Більдт, який в 2009 році, разом із Радославом Сікорським просував ідею Східного партнерства. Натомість німецька канцлер Меркель зосереджує свою увагу на переговорах в справі плану порятунку для Греції. Своєю чергою, Девід Камерон хоче перегляду умов членства своєї країни в ЄС. Таким чином Східна Європа сходить на другий план – звертає увагу «Rzeczpospolita».

«Gazeta Wyborcza» інформує, що проект «Новоросія» не вийшов. А причиною став фальстарт. Бунтівники зі Східної України, принаймні на деякий час, призупиняють план створення нової держави. Вони зізнаються, що зазнали поразки, бо «революція спалахнула надто рано» – пише Анна Павловська. Фальстарт революції не дозволив на те, щоб надати їй відповідну підтримку, тому українські сили зуміли контролювати ситуацію - видання наводить слова так званого міністра закордонних справ самопроголошеної ДНР Алєксандра Кофмана у його розмові з порталом gazeta.ru. З розмови дізнаємося, що ситуація вийшла з-під контролю бунтівників вже 11 березня 2014 року. Цього дня відбувся референдум, що мав вирішити питання так званого самовизначення регіонів, а в результаті приєднання до Росії. Але сепаратистам не вдалося організувати голосування всюди там, де хотіли. Тому остаточно вдалося створити лише дві самопроголошені республіки: ДНР і ЛНР. Отже, проект «Новоросія» провалився – наголошує «Gazeta Wyborcza».

Центральні видання широко обговорюють останні президентські дебати кандидатів на главу держави: Броніслава Коморовського і Анджея Дуди. Залежно від симпатій видань, можемо довідатися, що в дебатах кращим був або Коморовський або Дуда. «Puls Biznesu» підкреслює: в експертів немає сумнівів, що вибір президента - це лише прелюдія до можливої зміни політичних пропорцій у сеймових кріслах в парламентських виборах. І додає, що перемога чинного президента і так не перекреслює сценарію зміни влади в Сеймі і перемоги партії Право і справедливість.

Л.І.