Президентські дебати. Обмануті надії України

У неділю ввечері відбулися перші президентські теледебати між Броніславом Коморовським та Анджеєм Дудою перед другим і останнім туром голосування, що відбудеться 24 травня. Видання «Gazeta Wyborcza» повідомляє про цю подію надзвичайно широко. На шести перших шпальтах читачі можуть не лише ознайомитися з ходом дебатів, але також коментарями та аналізами експертів, і навіть думкою користувачів Інтеренету. В оцінці газети, недільні дебати Коморовський – Дуда були одними з найгостріших від 1995 року, коли за президентське крісло боролися Лєх Валенса та Алєксандер Кваснєвський. «Gazeta Wyborcza», якої провідним гаслом є «Нам не все одно» наголошує, що у недільних дебатах Броніслав Коморовський був активнішим за Анджея Дуду, намагався доказати, що кандидат від Права і справедливості є некомпетентний та несамостійний і постійно змінює погляди. Видання вважає, що дебати пройшли з користю для Броніслава Коморовського. Анджей Дуда радше не втратив своїх виборців, але чи Броніслав Коморовський збільшив свій електорат – переконаємося у день виборів 24 травня – наголошує видання.

У понеділкових виданнях не забракло міжнародних справ та питань зв’язаних з Україною. Та ж «Gazeta Wyborcza» поцікавилася європейськими політиками, яких оплачує Росія. Російський бізнес не смердить – переконує Анджей Кублік. І запитує «чи хтось у Європі ще буде задумуватися над продовженням санкцій проти Росії за її агресію в Україні, якщо відомий прихильник обмежень став працювати для російського олігарха, якого не рідко підтримував Кремль?» Ідеться про шефа шведської дипломатії Карла Більдта, який став консультантом холдингової компанії LetterOne, яка належить російському мультимільярдерові Міхаїлу Фрідману. Список VIP-персон, яких росіяни прийняли на роботу дуже довгий, проте ні впливовий британський політик Пітер Мандельсон, ні колишній канцлер Німеччини Ґерхард Шредер не були настільки відомими опонентами російської політики, як Карл Більдт. Дотепер Більдт не пояснив, чому прийняв посаду в росіян. Одне точно можна сказати: тепер політикам, які засуджують агресію Росії в Україні та не погоджуються на енергетичну залежність Європи від Росії, буде важче переконувати, що вони праві – наголошує Анджей Кублік у виданні «Gazeta Wyborcza».

Про обмануті надії України повідомляє «Rzeczpospolita». Путіну вдалося переконати європейських лідерів, що в Європі, все таки, існують зони впливу. Україна не отримає «європейської перспективи», країни ЄС дуже обмежують свої обіцянки, бо побоюються провокувати Кремль до поновлення наступу в Донбасі, а також переконалися, що Москва вміє попсувати плани співпраці між Брюсселем та колишніми радянськими республіками. Сигналом для більшої стриманості країн ЄС є також повільний темп ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС і Києвом. Рік після підписання документа його затвердили лише парламенти 17 країн Євроспільноти, а Італія, Греція, Кіпр та Австрія взагалі до цього навіть не бралися. Чергова обманута надія українців стосується ліквідації віз. Єврокомісія вже заявила, що цього не станеться, бо Україна не спроможна контролювати свої кордони. А кордонів не контролює, бо немає на це згоди Кремля – повідомляє «Rzeczpospolita».

«Dziennik Gazeta Prawna» наголошує, що «Мінськ-2» надалі залишається порозумінням укладеним на папері. Повномасштабної війни немає, але на тому й закінчуються позитивні результати мінських порозумінь. Перемир’я крихке, непевне і його не завжди дотримуються.

Л.І.