Logo Polskiego Radia
Print

Місія «останього шансу» чи «без великого шансу»?

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 06.02.2015 15:35
Миротворча місія Меркель і Олланда була б оптимістичною, якби переконали Путіна інакше глянути на Україну і сусідів
ФОТО: Українська служба Польського радіо

Газета «Rzeczpospolita» пише про «Місію останього шансу». Німецька канцлерка Анґела Меркель і французький президент Франсуа Олланд у четвер зустрілися в Києві з президентом України Петром Порошенком, а в п’ятницю продовжують переговори у Москві, щоб порозумітися з російським президентом Путіном. «Без цього США почнуть постачати українцям зброю» – відзначає щоденник.

Коментатор Єжи Гащинський пише, що «ціна за мир може бути надто високою». На перший погляд, ініціатива Меркель і Олланда виглядає оптимістично. Але, коли вчитатися, що президент Франції сказав у четвер (у першій половині дня) – терпне шкіра. «З заяви Олланда можна зробити висновок, що на нашому східному кордоні знову з’явиться залізна завіса. Бо Франція хоче пообіцяти Росії, що Україна ніколи не приєднається до НАТО. Проблеми безпеки в нашому регіоні хоче вирішувати без участі США, а в дружньому європейському трикутнику Москва–Берлін–Париж. (...) Якщо ці попередження стануть фактом, можна буде сказати, що Захід знову порушив обіцянки, які дав українцям», – пише автор, нагадуючи Будапештський меморандум 1994 року, що мав гарантувати Україні територіальну цілісність, і декларацію з саміту НАТО 2008 року, де Україна виступає як майбутній член Альянсу.

Дописувач щоденника «Rzeczpospolita» вказує, що миротворча місія Меркель і Олланда була б оптимістичною, якби в її результаті переконали Путіна інакше глянути на Україну і сусідів: «Як на суверенні країни, до яких не можна надсилати зброї, командос і найманців. І від яких не можна відривати районів, областей і півостровів».

У виданні «Gazeta Wyborcza» читаємо: «Місія без великого шансу». На думку західних співрозмовників видання, подорож німецької канцлерки і французького президента – це відповідь на «нову пропозицію» російської сторони. «В угоді про перемир’я, укладеній у Мінську у вересні, було 12 пунктів. Побачимо, скільки з них залишиться після повернення Меркель і Олланда з Москви», – коментує західний дипломат високого рангу у Брюсселі. На думку коментаторів, зустріч з Путіном може виявитися лише «початком нового етапу переговорів». Без швидкого оголошення проекту угоди.

Публіцист щоденника «Gazeta Wyborcza» Мирослав Чех у статті «Нехай Захід озброїть українців» відзначає: «Якщо українська армія буде сильнішою і чинитиме сильніший опір на Донбасі, ризик великомасштабного російського втручання буде меншим, а не більшим». Дописувач звертає увагу, що Путін має суспільну підтримку своєї політики, але тільки до моменту, коли росіяни побачать, як тисячі їхніх солдатів повертаються з «відпустки» у Ростовській області в цинкових трунах. За найновішими опитуваннями, дві треті росіян проти висилання солдатів в Україну. Тому кремлівська пропаганда приховує інформацію про власні жертви. Це змінилося б у випадку великомасштабного наступу. Тоді росіяни спитають про смисл і мету війни, якої більшість з них не хоче.

Журналіст видання «Gazeta Wyborcza» Бартош Вєлінський звертає увагу, що Росія – це надалі ядерна держава. Протягом майже року, коли триває конфлікт в Україні, російські високопосадовці багато разів вживали прикметника «ядерний». Зрозуміло, не дивує те, що росіяни нагадують світові про своїх 8 тисяч атомних боєголовок. Їхня економіка – у розпаді, коли Росія затіяла війну з Україною, перебуває у щораз більшій ізоляції, але атомний статус надалі гарантує Росії статус могутньої держави й відносну безкарність.

Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти