Солідарні з редакцією тижневика «Charlie Hebdo»

Центральні видання в Польщі солідаризуються з редакцією тижневика «Charlie Hebdo» в Парижі. Цей варварський акт терору – це замах на дорогіцінне людське життя і свободу слова, – наголошує «Gazeta Wyborcza». У своєму коментарі французький журналіст Бернар Гета наголошує, що цей замах може ще більш розбурхати антиісламські упередження і ворожість. Гета підкреслює, що був замах, будуть і наступні, бо війна проти «Ісламської держави» триває і мобілізує, як Захід так і арабські країни, – читаємо у виданні «Gazeta Wyborcza».

«Rzeczpospolita» додає, що теракт у Парижі націлений був на свободу слова, в четверту владу, істотний елемент демократії. Редакція «Шарлі Ебдо» - це специфічний представник четвертої влади, в радикальний спосіб користується правилом свободи, знущається, ображає, балансує на межі доброго смаку. Але незалежно від такої форми журналістики – реакція на вчинок ісламських терористів має бути одна: треба дотримуватися принципів свободи слова. В іншому випадку виявиться, що межі того, що Заходу дозволено визначають екстремісти, – підкреслює коментатор видання «Rzeczpospolita».

Інша тема з центральних вдань – це майбутній саміт в Казахстані, де мають зустрітися президенти Порошенко, Олланд, Путін та канцлер Меркель. Коментатор видання «Gazeta Wyborcza» Томаш Бєлєцький наголошує, що страх перед дестабілізацією в Росії став нині головним аргументом прихильників м’якої лінії щодо Кремля. Як відомо, до прихильників пом’якшення політики стосовно Москви належать не тільки президент Франції, але й віце-канцлер Німеччини та шеф німецької дипломатії. На їхньому фоні Анґеля Меркель тримає дуже чітку позицію, що пом’якшення санкцій проти Росії може відбутися лише за умови, що Москва щиро і реально виконає мінські домовленості. Можливо вже в Астані побачимо, чи Меркель готова модифікувати свою рішучу політику під тиском урядового коаліціанта і чільних партнерів з Європи – наголошує «Gazeta Wyborcza». Тим часом «Rzeczpospolita» висловлює надію, що канцлер Меркель, принаймні поки що, не відмовиться від тиску на Росію і пригадає французькому сусідові, своєму заступникові та керівникові німецької дипломатії, що головної мети санкцій ще не досягнуто. І що Меркель зробить це до того, як політики відправляться в Казахстан.

Тижневик «Polityka» аналізує роль Церкви в гібридній війні на сході України. Автор допису Адам Шосткєвич стверджує: не виключено, що агресія Путіна – абсолютно всупереч планам – приведе в майбутньому до об’єднання поділеного українського православ’я. Криза має в першу чергу політичне джерело, але релігійне питання тут не без значення. Якщо б подальший розвиток подій в Україні, спричинений російською агресією, привів до появи єдиної національної Української церкви – це стало б моральним і чисельним ударом у православ’я в Росії. А якщо б ця об’єднана церква вирішила повністю унезалежнитися від російського православ’я, Росія була б послаблена не лише в релігійному, але й політичному вимірі. Конфлікт з Росією відкрив новий розділ в історії українського православ’я та українській національній тотожності– наголошує тижневик «Polityka».

Л.І.