Logo Polskiego Radia
Print

Статус біженця в Польщі - не для українців?

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 01.12.2014 17:22
Польська преса про річницю Євромайдану, клопоти українців із отриманням статусу біженця та завдання для Д. Туска у Брюсселі
foto: EPA/ROBERT GHEMENT

Як українці відзначають першу річницю Євромайдану? З ентузіазмом, проте без діючої держави, - вважає тижневик «Newsweek». Видання відзначає, що громадянське суспільство сьогодні в країні над Дніпром є сильним, як ніколи. Люди допомагають армії – хто грошима, хто банально шиючи одяг чи збираючи продукти, намагаються чинити опір чиновникам та міліціонерам, котрі вимагають хабарі. Українці хочуть жити інакше, позбуваються наївних очікувань від Європи, проте не можуть обійтися без справжнього державного апарату, котрий би захищав їхні зусилля. Так і живе Україна – з надією, проте й з переконанням – якщо влада знову підведе люди вийдуть на новий Майдан. Влада про це знає, але поки що з виконанням своїх обов’язків, на жаль, не поспішає.

Від початку Майдану польські політики декларували, що допоможуть українцям усіма можливими способами. Однак, як пише «Dziennik Gazeta Prawna», на практиці ця обіцянка сильно кульгає. Починаючи з лютого українці склали у Польщі понад 2 тисячі подань про надання статусу біженців – ситуація безпрецедентна, адже раніше аплікацій набиралося заледве кільканадцять протягом року. Більшість заявників це біженці з Криму чи східних областей України. Від часу прибуття перших аплікантів пройшло вже понад 9 місяців, проте досі польська держава позитивно не розглянула жодної справи. Формальна причина – за Женевською конвенцією біженцем може вважатися той, хто відчуває загрозу своєму життю та не може отримати захист на території своєї країни. Польські чиновники вважають, що українці зі Сходу та з Криму могли б пошукати притулку на терені областей, де немає військового конфлікту. Проблема ще й у тому, що подання про статус біженця закриває перед українцями двері до інших можливостей залишитися у Польщі, як то формлення дозволу на проживання. В той же час, протягом цього року кількість українців, котрі намагаються оформити документи на проживання у країні над Віслою, зросла вдвічі.

1 грудня Дональд Туск, екс-прем’єр Польщі, зайняв крісло голови Європейської ради. Якими є найважливіші виклики, з якими Туск мусить порадити собі у Брюсселі – з’ясовувала «Gazeta Wyborcza». На думку видання, ціль номер один – це утримати єдиний політичний курс ЄС у взаємовідносинах з Росією. Хоч Німеччина, найбільша європейська країна, наразі декларує бажання не скасовувати санкції проти Кремля, Туску ще доведеться переконати у потребі подальшого тиску на Москву ряд Центральноєвропейських країн, Італію та Францію. По-друге, Туск має переконати Британію зняти з порядку денного питання про можливість виходу з ЄС. І тут політик матиме важку дилему: ціною присутності Лондона у Євроспільноті може стати загострення британської іміграційної політики, а це найбільше вдарить як раз по полякам. Ну і третє – це боротьба за економічний розвиток. Декілька країн вимагають від Брюсселя послабити бюджетну дисципліну, що позитивно б вплинуло на їхню економіку, але негативно – на спільний ринок. Завдання важкі, але Туск легко не піддається. Три місяці тому він обіцяв вивчити англійську, а вже вчора дав інтерв’ю у добрих традиціях грамотного British English.

О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти