Держава заплатить: польські депутати витрачають на таксі по 3 тисячі євро

Вперше за дев’ять років правляча польська партія Громадянська платформа програла вибори своїм головним конкурентам – Праву і справедливості. Щоправда, наразі тільки вибори місцеві. Що нижчий результат Платформи означатиме для польської політики – розмірковує «Gazeta Wyborcza». Суспільство вислало правлячій партії застережний сигнал – вважає публіцист Ярослав Курський. Перемога дещо пожвавить атмосферу у Праві і справедливості, партії Ярослава Качинського, проте вона й досі залишатиметься партією небагатих, не таикх освічених, проживаючих у сільській місцевості – великі міста за ПіС не голосували. Вибори в черговий раз підкреслили кризу, що панує серез польських лівих – їх результат є дуже низьким, натомість більшою підтримкою тішилися ультраправі партії. Але найгірший тренд цих виборів – низька явка, менш як 47%. Вона у Польщі постійно знижується ще з 1994 року.

Про фінанси представників влади, тільки не місцевої, а центральної, пише тижневик «Wprost». Зарплата депутата польського Сейму складає близько 2,5 тисяч євро, проте парламентаріям прислуговують ще доплати на офіс, телефонні розмови, проїзд у транспорті тощо. Права у всіх однакові, ось тільки використовують їх по-різному. Так, представники переможця місцевих виборів Права і справедливості витрачають на таксі тисячі євро – хтось «скромно» катається протягом року на дві тисячі, а хтось – майже на чотири. На телефони чимало витрачають представники усіх партій – у добу безлімітних мобільних тарифів деякі депутати можуть наговорити по 5-6 тисяч євро щороку. Хтось вміє витратити на офіс майже 10 тисяч, офіційно не працевлаштовуючи жодного помічника. Але найбільше журналістів засмучує навіть не це – з усіх 460 депутатів Сейму жоден не видав жодного злотого на експертів, аналітиків та перекладачів.

Де у Польщі грошей бракує – це у медицині. Як показують останні дослідження, якщо у більшості західних країн смертність від раку протягом останніх 20 років скоротилася на 20-30%, то у Польщі діагноз рак досі дорівнює вироку. Про це пише «Dziennik Gazeta Prawna». 25% смертей у країні над Віслою спричинені злоякісними пухлинами. Від зголошення до лікаря до постановки діагнозу пересічний польский онохворий чекає понад півтора місяці, а після чого – ще майже два з половиною на початок лікування. Звідси – щочетвертий пацієнт оплачує діагностику та лікування з власної кишені, хоча це зобов’язана робити держава.

«Путін – вигнанець Заходу» - читаємо у газеті «Rzeczpospolita». Коментуючи втечу президента Росії з саміту Великої двадцятки у Брісбені видання наголошує, що Путіну не звикати до жорсткого діалогу. Але вперше від початку російської агресії в Україні лідери ЄС та США дали відчути Кремлю, що навіть не хочуть прислухатися до російської псевдоаргументації. Навіть Ангела Меркель не прийшла на допомогу російському лідерові, з яким жорстко поговорили Девід Кемерон та Барак Обама. Після втечі Путіна західні політики продовжили говорити на істотні для них теми: боротьба з безробіттям, глобальним потеплінням, розвиток бізнесу. Але думкою Росії щодо кшталту нового світу вже ніхто не цікавиться.

О.Б.