Logo Polskiego Radia
Print

ЄС на газовій виделці у Росії

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 04.08.2014 16:03
Наслідки санкцій проти Росії для європейських країн, шанси поляків на високі посади у ЄС та активізація азербайджано-вірменського конфлікту за Нагірний Карабах, - це головні теми у польській пресі в понеділок

Прем’єр Польщі Дональд Туск, який збирався бути головою Ради ЄС, висунув кандидатуру Радослава Сікорського, котрий може стати єврокомісаром у справах закордонної політики, але і так найбільші шанси має Януш Лєвандовський на комісаріат у справах енергетики. Ось непроста формула європейської політики в Польщі за версією видання «Dziennik Gazeta Prawna». Менш як половина політиків партії Громадянська платформа, з якої походять і Сікорський, і Туск, у розмові з журналістами позитивно оцінили шанси поляка стати наступником Кетрін Ештон. Про це знає і прем’єр Туск, однак він висунув кандидатуру Сікорського з тактичних міркувань – аби у разі її відхилення іншими країнами ЄС використовувати це як додатковий аргумент у боротьбі за крісла. А що робитиме Польща, якщо Сікорського все ж приймуть у Брюсселі? За інформацією газети, наразі у Варшаві розглядаються дві кандидатури нового шефа МЗС: це екс-міністр фінансів Яцек Ростовський та теперішній міністр адміністрації і цифризації Рафал Тшасковський.

ЄС хоч і запровадив санкції проти Росії, проте Москва досі тримає Європу на виделці з трьох зубців-газопроводів, – вважає тижневик «Newsweek». Найбільш результативними санкціями Заходу проти Кремля могли б стати квоти на імпорт нафти та газу з Росії, проте Європа не має стільки грошей, аби наважитися на такий подвиг. Тому намагається на різні способи, не завжди вдалі, пояснювати свою стриманість у енергетичних відносинах. Так, єврокомісар у справах енергетики Ґюнтер Еттінгер, наприклад, сказав що ЄС не охопить санкціями російську енергетику, бо Москва не послуговується нафтою та газом як політичними засобами. Слова ці, м’яко кажучи, здивували аудиторію на брифінгу політика. Різка відмова від російських енергоресурсів чимало б коштувала всім європейським країнам, проте найбільше тим, котрі мають вигідні контракти з Ґазпромом, в першу чергу – Німеччині. Тому, цинічно зауважують експерти, сепаратисти у Східній Україні мали б збити всі літаки компанії Lufthansa, лише б тоді ЄС розважив перспективи дійсно коштовних для Росії санкцій.

«Ми в Азербайджані теж мали свій Крим», – говорить в інтерв’ю виданню «Gazeta Wyborcza» азербайджанський правозахисник Расул Яфаров. Розмова приурочена до відновлення конфлікту за Нагірний Карабах, що спостерігається останніми днями. Яфаров припускає, що втрата Криму може мати на Україну подібний вплив, як втрата Карабаху справила на Азербайджан. Так, у Баку проросійські політики опинилися на маргінесі суспільного життя, але це не вберегло країну від еволюції у бік авторитаризму. Яфаров припускає, що тут негативну роль зіграло поблажливе ставлення Заходу до негативних тенденцій на його батьківщині – пробоюючись, аби Баку не опинилося під крилом Москви, Брюссель ставиться до президента Ільхама Алієва набагато ліберальніше, ніж він того вартий.

О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти