Logo Polskiego Radia
Print

«Угоди - так, санкції – ні»

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 24.06.2014 15:48
«Gazeta Wyborcza» аналізує розвиток останніх подій у відносинах між Україною та ЄС. Хто стоїть за касетним скандалом? Численні версії систематизував «Dziennik Gazeta Prawna»
Flickr/NS Newsflash

«Угоди - так, санкції – ні». «Gazeta Wyborcza» аналізує розвиток останніх подій у відносинах між Україною та ЄС. Вже у цю п’ятницю Брюссель підпише угоди про асоціацію з Молдовою, Грузією та Україною. Представники ЄС навіть наголошують, що хочуть ратифікувати договір з Києвом вже цього літа. Натомість європейські політики не мають намірів піддаватися тискові США у справі накладання санкцій на Росію за її роль у драматичних подіях на сході України та в Криму. Повна реалізація Угоди про асоціацію, а конкретніше її частини – Договору про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі – триватиме близько 10 років. Тоді Україна, як говорять у Брюсселі, зможе стати «напівчленом ЄС». Якою буде реакція Росії на підписання угод з трьома країнами Східного партнерства – поки важко прогнозувати. У той час, як Вашингтон намагається форсувати ідею санкцій, ЄС воліє зачекати на реалізацію мирного плану президента Порошенка. А деякі країни, як-то Австрія, навіть не відмовляються приймати Путіна в гості.

Хто стоїть за касетним скандалом, який вже другий тиждень трясе польською політичною сценою і може коштувати кар’єри теперішньому прем’єру Дональду Туску? Численні версії систематизував «Dziennik Gazeta Prawna». Основних гіпотез виявилося шість: перша і головна на даний момент - це змова офіціантів. У кількох дорогих варшавських ресторанах, популярних серед політиків та представників великого бізнесу, діяла група офіціантів, які на замовлення незнаних наразі осіб записували розмови своїх гостей. Не виключено, що замовники знаходяться у Москві, і це друга версія – за касетним скандалом стоять росіяни. Рівень та методичність прослуховування вказує на кремлівські спецслужби, які цілком могли помститися Польщі за її лобіювання українських інтересів. Третя версія більш прозаїчна – політиків підслуховував один з журналістів тижневика «Wprost», який публікує скандальні плівки. Є також версії, що за міністрами уряду партії Громадянська платформа шпигували конкуренти з опозиції – Право і справедливість, або що це робила так звана «вугільна мафія» - нелегальні імпортери вугілля чи хтось з середовища великого бізнесу, зацікавлений шантажуванням урядовців. В кожному разі, слідство триває і останнє слово – за прокуратурою. Але які б не були причини чи виконавці підслуховувань – уряд Туска муситиме радити собі зі змістом опублікованих розмов.

З 2000 року у Польщі діє закон про репатріацію – добровільне повернення поляків, які опинилися поза кордонами своєї країни. Тоді, 14 років тому, планувалося, що завдяки цьому правовому рішенню до Польщі повернуться від 50 до 100 тисяч осіб. Однак, законом скористалися менш як 5 тисяч представників польської діаспори. Чому так – дізнається «Rzeczpospolita». Виявляється, ще чотири роки тому до Сейму потрапив громадянський проект нового закону про репатріацію, проте його досі ніхто не розглянув. Якщо у старому законі опікуватися новими репатріантами мають органи місцевого самоуправління, то проект нового акту перекидає цей обов’язок на уряд. Однак у Сеймі вирішили, що нові потенційні співгромадяни задорого обійдуться держбюджету – близько 150 мільйонів євро. Наразі не виглядає, аби польські парламентарії вирішили розглянути реформу репатріаційної політики до початку канікул.

О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти