Що чекає Київ, якщо Євросоюз підтримає вимоги Кремля до України платити вищу ціну за газ? Такий пакт означав би зраду, подібну до тієї, що відбулася у Ялті в 1945-му році, – оцінює «Gazeta Wyborcza». Владімір Путін намагається поділити Європу, погрожуючи їй проблемами із поставками газу, якщо Старий Світ не визнає претензії Росії до України. Після анексії Криму Путін ладен спровокувати нову кризу, цього разу – газову, навіть якщо вона принесе збитки самій Росії. На такий шантаж Європа, на думку видання, має відповісти вже несимволічними санкціями для власного ж добробуту.
«Gazeta Wyborcza» також намагається з’ясувати, ким є сучасний український націоналіст. Ігор Мєцік у Львові розмовляв з кількома прихильниками УНА-УНСО, Свободи та Правого сектора, від Юрія Шухевича до шкільних вчителів та приватних підприємців. У їхніх поглядах більше пробиваються сентименти та емоції, ніж якась теорія українського націоналізму. А Людвіка Влодек пропонує розмову з фахівцем з питання українських праворадикальних рухів Антоном Шеховцовим. Останній стверджує, що українські праві зараз хоч і не є сильними, але ними можна легко маніпулювати. Не факт, що когось з них спонсорує Кремль, але існування українських радикалів Москві явно на руку. Шеховцов підкреслює, що українська правиця є в першу чергу антиросійською, і Бандера є її кумиром не через його антипольську діяльність. Майдан показав, що українське суспільство буде будуватися за громадянською, а не національною ознакою, отже праві приречені на падіння популярності. Хіба що Росія таки нападе на Україну і розпочнеться регулярна війна.
А «Rzeczpospolita» публікує розмову з Яцеком Бяласом, юристом польського Гельсінського фонду прав людини, про українських мігрантів у Польщі. Бялас констатує, що незважаючи на неспокійну ситуацію в країні над Дніпром, немає потоку українських біженців до Польщі. З 1 травня сили набувають зміни до польського законодавства, які полегшать легалізацію перебування тим українцям, які тут працюють чи навчаються. Тепер можна буде одночасно оформити дозволи на працю і на проживання. Останній від травня можна буде отримати максимально на 3 роки, а не як раніше на 2.
Проблема, якій чимало місця присвятила вікендова «Rzeczpospolita», це забобони. Польща, як виявляється, тепер країна не католицизму, а містицизму – на 30 тисяч священиків у країні над Віслою припадають 100 тисяч ворожок, астрологів та хіромантів. Лідери атеїстичних організацій самі носять амулети, які мають вберегти їх від злого ока, все краще продається література про окультизм та саєнтологію. Є місце для забобонів і в політиці – про елементи містицизму у комуністичній та фашистській доктринах також можна прочитати на шпальтах газети «Rzeczpospolita».
О.Б.