«Rzeczpospolita» пише про російську політику доконаних фактів. У вихідні сили Російської Федерації продовжували займати українські військові бази і кораблі в Криму. В заявах західних політиків з’явилися рішучі акценти. Голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр після візиту в Києві підтвердив, що Європейський Союз готовий до гостріших, ніж досі, санкцій проти Росії, навіть якби це мало означати можливість конкретних збитків. Європейською «червоною лінією» було б розширення дій Росії поза Крим.
«Надії, що Владімір Путін визнає окупацію Криму достатньою компенсацією за кінець Віктора Януковича, виявилися марними. Кремль тепер хоче повернути собі вплив на всю Україну, хоч наразі не робить цього військовими засобами», – вважає публіцист щоденника «Rzeczpospolita» Єнджей Бєлєцький. На його думку, зупинити російську сторону в цій грі може лише одне: рішучість Заходу, щоб санкції, призначені Брюсселем і Вашингтоном, так само вдаряли в умови життя у Петербурзі і Москві, як політика Кремля вдаряє в економіку Донецька і Харкова. Лише тоді Путін, можливо, ще раз обдумає справу», – пише Єнджей Бєлєцький.
«Gazeta Wyborcza» пише: «Татари знову в дорозі». Кількасот татарських родин планує втечу через Львів до Польщі. «Наша держава – відзначає газета – пропонує їм утримання. А їхні польські побратими – передусім добре слово». Останньої п’ятниці польські прикордонники впустили 32-ох біженців з Криму. Це може бути форпост більшої хвилі. Слід додати, що на Підляшші у східній Польщі проживає численна татарська меншина, яка не відмовляється прийняти також біженців-немусульман.
«Gazeta Wyborcza» цитує пересторогу московського публіциста, протодиякона Андрєя Кураєва, що введення в Україну російського військового контингенту призведе до виведення з неї Російської православної церкви. Виглядає, його пророцтво починає справджуватися. Московський патріархат може втратити третину парафій. Автор статті Вацлав Радзівінович описує польському читачеві розподіл православ’я в Україні. Проте, звертає увагу, коли тривала боротьба на Грушевського і коли на Інститутській снайпери розстрілювали людей, – духовні Української Православної Церкви Київського патріархату, Української Православної Церкви Московського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви були з народом. Але на Майдані не було «московських» ієрархів, їхній синод засудив злочини державної влади лише після втечі Януковича – читаємо в щоденнику «Gazeta Wyborcza». Між Церквами йде гостра суперечка. Нинішній конфлікт, з одного боку, віддалив їх від себе, а з другого боку – наблизив. Розуміючи серйозність ситуації, підлеглі Москві ієрархи з Києва хочуть договоритися з «київськими» та «автокефальними». На думку Кураєва та інших експертів, православ’я в Україні піде шляхом єднання і може сформуватися єдина місцева Церква. Константинопольський патріарх Варфоломій уже давно заявив про готовність дати їй автокефалію. А це означатиме програш патріархату в Москві.
«Gazeta Wyborcza» пропонує розмову з письменником Олександром Ірванцем, який запевняє, що в Україні існують здорова іронія і дистанціювання від націоналізму. А також, що під впливом останньої революції український патріотизм зміцнів. У нормальних умовах процес формування народу займає роки, а в Україні проходить у прискореному темпі, за тижні й дні. Олександр Ірванець звертає увагу, що новий український патріотизм є політичним, а не етнічним: на Майдані були люди різних національностей.
Н.Б.