Католицька церква перепрошує за педофілію

«Gazeta Wyborcza» у статті «Костьол перепрошує за педофілію» пише, що прокуратура почала розслідування у справі двох польських духовних. Йдеться про скандал з участю архієпископа Юзефа Весоловського, колишнього папського нунція, і представника отців-міхалітів Войцєха Ґіля. Публіцистка Катажина Віснєвська коментує: «єпископи свідомі, що педофільська справа у Домініканській Республіці – це проблема не тільки прокуратури і не тільки Ватикану». Отож, єпископи зорганізували прес-конференцію, де з подробицями мовилося про те, як Церква хоче радити собі з подібними проблемами. Дописувачка відзначає, що така зустріч є прецедентом. Досі журналістам важко було допроситися коментаря, коли ставало відомо про чергові випадки сексуального насилля у польській Церкві. Не меншою проблемою було те, що злочинні дії священиків довгими роками приховували їхні зверхники – читаємо у щоденнику «Gazeta Wyborcza». «Кожна жертва педофілії домагається, щоб Католицька церква не тільки попросила вибачення, але й приступила до глибокої рефлексії. "Вибачте" – це найслабше слово, яке можна сказати», – говорив секретар Єпископату Польщі, єпископ Войцєх Поляк.

«Gazeta Wyborcza» також звертає увагу на ідею Конгресу міських рухів, у якому згуртовані різні організації та активісти. Вони вважають, що розміщення державних установ на території цілої Польщі сприяло б розвиткові держави. Придумали назву цього процесу: «деконцентрація». На їхню думку, усі важливі органи надмірно зосереджені у Варшаві, яка всотує ресурси і людей з усіх закутків. Наведено приклади: чому осідок Головного статистичного управління є у Варшаві, а не в Білостоці, Інституту національної пам’яті – не в Радомі. Де повинен знаходитися Національний аудіовізуальний інститут? Польський простір зорганізований так, що нерівності між окремими регіонами поглиблюються. В ідеї Конгресу міських рухів не йдеться про послаблення столиці, але про укріплення інших міст.

Газета «Rzeczpospolita» звертає увагу на нову тенденцію: якщо літній працівник має багатолітній досвід у бізнесі, він скоріше отримає службове підвищення, ніж втратить роботу. Поширене переконання, що на ринку праці послаблюється позиція всіх, кому понад 50 років. Тому урядові та євросоюзні програми підтримки так званих слабших груп адресовані людям від такого віку. Але причиною є радше стереотипи, ніж дійсна ситуація на ринку праці. Останній рапорт Головного статистичного управління про економічну активність населення показує, що систематично збільшується кількість понад 50-літніх працівників. З одного боку, це результат демографічного спаду і щораз більшого попиту на фахівців, яких немає серед молодих, а з другого – кращого пристосування старших працівників до реалій ринку, ніж ще 10 років тому.

Н.Б.