«Мушу бути хамом!»,- Януш Палікот у виданні «Gazeta Wyborcza»

«Блоги парламентаріїв часто непарламентарні», – повідомляє читачів суботня «Rzeczpospolita». Для польських політиків вести сторінку в інтернеті вже кілька років є нормою. Так вони намагаються безпосередньо донести свою думку до громадськості, не покладаючись на медіа. Такі інтернет-портали, як salon24.pl, konfrontacje.net та natemat.pl мають добрий рейтинг відвідування користувачів. Найбільше на оригінальність у блогах поставили польські ліві – члени партій Рух підтримки Януша Палікота та Союз лівих демократів. Вони критикують Католицьку церкву, закликають легалізувати одностатеві партнерства, що обурює частину суспільства. Натомість блогери з таборів головних партій-суперників, Громадянської платформи та Права і справедливісті, зосередилися на критиці промов один одного. Яких засад має триматися політик, який веде блог? Експерти радять: писати його самому, не постити одні й ті самі тексти на кількох порталах та підтримувати дискусію з читачами. Політиків хочуть не тільки читати – з ними хочуть спілкуватися.

«Gazeta Wyborcza» публікує есей відомого польського соціолога та філософа Зиґмунта Баумана під назвою «Багатофункціональні». Дослідник занепокоєний, що у сучасному суспільстві людина фактично не концентрується на жодній активності – все відбувається одночасно з чимось іншим. «Можна їсти під музику, бігати під музику, засинати під музику або прокидатися з нею, але чи можна під музику слухати музику?», – риторично запитує філософ. Люди навчилися одночасно дивитися телевізор, розмовляти по мобільному та перевіряти електронну пошту, але чи така багатофункціональність дозволяє щось затримати в пам’яті? «Ні», – впевнений Бауман, однак наші часи цього й не вимагають. Можливо, теперішня епоха колись буде називатися епохою миттєвого забування.

«Мушу бути хамом», – зізнається відомий польський політик Януш Палікот в інтерв’ю виданню «Gazeta Wyborcza». «Якщо я буду казати тільки розумні речі, то замість 10 буду мати тільки 4% підтримки виборців, і суспільство буде приречене спостерігати за боротьбою прем’єра Дональда Туска та його опонента Ярослава Качинського», – стверджує Палікот. Політичний театр, щоправда, не заважає йому залишатися інтелектуалом – він щоденно читає, перекладає тексти грецьких філософів, зустрічається з митцями. Януш Палікот вважає, що в політиці немає сенсу відділяти поставу інтелігента від постави блазня. Натомість роллю, якою Палікот найбільше пишається, є роль батька та чоловіка: «Я щоденно читаю своїм дітям, і для мене найбільше задоволення, коли вони засинають поряд зі мною», – говорить політик.

О.Б.